Фотоальбомы

Чорногорія, Будва

Viktor — Thu, 29 Apr 2010 18:34:59 GMT

Будва (серб. Budva) — місто в Чорногорії,адміністративний центр муніципалітету Будва. Розташоване у центральній частині адріатичного побережжя країни. Місто є центром однойменного муніціпального округу. Будучи заснованою 2500 років тому, Будва є одним з найстародавніших поселень на берегах Адріатичного моря. Будва і її околиці утворюють Будванську рів'єру — найбільший туристичний центр Чорногорії, знаменитий своїми піщаними пляжами, нічним життям і прекрасними зразками середземноморської архітектури.

Туреччина, Аланія

Viktor — Thu, 29 Apr 2010 18:19:40 GMT

Ала́ния — район и город , широко известный центр отдыха с развитой инфраструктурой услуг и развлечений.
Население — около 150 тыс. человек.
Расположен на побережье Средиземного моря, в 120 км от Антальи.
Аланию называют городом бананов и немцев. Дело в том, что в середине века германские владельцы фабрик и заводов стали приглашать турок к себе на работу. Отработав, они возвращались в Турцию, покупали за бесценок землю у банановых плантаторов и строили… гостиницы. А приглашали отдыхать они на эти курорты тех, с кем работали, у кого жили, то есть в основном немцев.

Туреччина, Кемер, панорама

Viktor — Thu, 29 Apr 2010 18:10:39 GMT

Город Кемер был основан в III в. до н. э. и долгое время был убежищем для пиратов. История Кемера соткана из сказочных легенд. В "Илиаде" Гомера встречается упоминание о Химере - огнедышащем чудовище с телом козы, хвостом дракона и головой льва, обитавшем в здешних местах и пожирающем все вокруг. Герой Беллерофонт на крылатом Пегасе поразил Химеру, но огненный язык поверженного чудовища до сих пор виден на вершине горы Янарташ. По преданию, именно поэтому эта местность называется "Кемер".

Судак, Генуезька Фортеця

Viktor — Thu, 29 Apr 2010 18:01:10 GMT

Генуезька фортеця — фортеця в місті Судак (Крим, Україна), побудована генуезцями з 1371 по 1469 рік. Вона розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці майже 30 гектарів.
Перші кріпосні споруди побудували тут візантійці у 6-7 століттях. Потім фортецею заволоділи хазари, в 10-12 століттях — знову візантійці. В 13 столітті Сугдея стає центром венеціанської колонії, але поступово генуезці витіснили своїх суперників із Криму. В 1365 році вони захопили Солдайю (генуезька назва Судака), а потім і весь південний берег. Більшість будівль Судацької фортеці, що збереглись до наших днів, належать генуезькому періоду, тому її іменують «генуезькою».

Львів, Площа Ринок

Viktor — Thu, 29 Apr 2010 17:56:59 GMT

Львівська пл. Ринок — рідкісне явище в містобудуванні, її вирізняють дві особливості. Перша з них полягає у тому, що від площі відходять вісім вулиць. Це трапляється дуже рідко — переважно від середньовічних площ, подібних до Ринку, відходить дві-чотири вулиці. Друга особливість — так звані серед-ринкові кам'яниці. Так, на площі, на тому місці з північного і східного боків ратуші, де зараз знаходяться газони, стояло 11 кам'яниць, які утворювали три вулиці.
Упродовж сторіч Ринок був місцем, де селилася міська верхівка. Цілком зрозуміло, — визначальну роль у житті міста відігравали купці, котрим треба було мешкати якомога ближче до місця своїх торговельних інтересів. Крім цього, мешкати на Ринку вважалося престижно.
Базар на пл. Ринок існував до 1944 р. Але в XIX — XX ст. тут торгували тільки продуктами рільництва — овочами, фруктами, молочними продуктами, а також квітами.

Львів, Церква Св. Андрія (Площа Соборна,3)

Viktor — Thu, 29 Apr 2010 17:50:43 GMT

У лютому 1991 року давній костел Бернардинського монастиря був повернений вірним. Храм одержали ченці Чину Св. ВасилІя Великого. З іменем монаха Івана з Дуклі пов'язані історія ' храму та монастиря, спочатку дерев'яного, а від XVII ст. — мурованого. 17 травня 1876р. у храмі приймав перше Святе Причастя майбутній митрополит УКГЦ Андрей Шептицький. У пресвітерії знаходиться надгробок Св. Івана з Дуклі, образ якого не раз боронив місто від ворогів.
Текст з путівника "Львів Сакральний", 2001, ISBN 966-547-022-1